SEPA для України: що таке «фінансовий безвіз» і коли він запрацює

Сьогодні переказ грошей з України до країн Європи може займати кілька днів і супроводжуватися додатковими комісіями. Частина коштів іноді втрачається через участь банків-посередників. SEPA (Single Euro Payments Area) має змінити цей процес. Це єдиний платіжний простір Європи, який дозволяє швидко та зручніше здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями. Саме тому в Україні його часто називають «фінансовим безвізом». У цій статті розберемо, що таке SEPA, які переваги вона дасть українцям, коли Україна зможе приєднатися до системи та як це вплине на міжнародні платежі.

Що таке SEPA і чому Україна прагне приєднатися

SEPA (Single Euro Payments Area) – це єдиний платіжний простір, який об'єднує понад 40 європейських країн. Він дозволяє здійснювати перекази в євро за єдиними правилами – швидко, безпечно та з мінімальними комісіями.

Для користувача переказ у межах SEPA майже не відрізняється від звичайного внутрішнього платежу: кошти зазвичай надходять протягом одного робочого дня, а витрати на операцію значно нижчі, ніж під час традиційних міжнародних переказів через банки-кореспонденти.

Для України приєднання до SEPA – це не просто технічне оновлення банківських систем, а один із кроків на шляху до інтеграції з європейським фінансовим простором. Україна вже впровадила важливі міжнародні стандарти, зокрема IBAN та ISO 20022, які наближають українську платіжну інфраструктуру до європейських вимог і є необхідною умовою для вступу до SEPA.

Скільки можна заощадити на переказах

За оцінками Міністерства фінансів, після приєднання до SEPA Україна щорічно економитиме на міжнародних переказах 70-100 млн євро. Європейська комісія називає ще більш оптимістичну цифру – до 200 млн євро економії вже за перший рік. Для близько 120 тисяч малих та середніх підприємств, які регулярно експортують товари та послуги до ЄС, річна економія може сягати приблизно 4 тисяч євро на компанію.

Орієнтир, на який часто посилаються в дискусії про SEPA, – досвід Молдови, яка приєдналася до зони раніше і за перший місяць учасники ринку повідомляли про відчутну економію на комісіях та зростання обсягу транзакцій. Для України, з її значно більшою діаспорою та обсягом експорту, потенційний ефект може бути суттєвішим.

Реєстр рахунків і сейфів: що саме зберігатимуть у системі 

Найбільше обговорень викликала ідея створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. У суспільстві з’явилися побоювання, що держава нібито отримає доступ до всіх грошей громадян. Насправді реєстр не міститиме інформації про залишки коштів чи рух грошей на рахунках. Його завдання – лише показувати, у яких банках або фінансових установах людина має відкриті рахунки чи сейфи.

У фінальній версії законодавчих змін перелік даних значно скоротили порівняно з ранніми варіантами законопроєкту. Зокрема, з нього прибрали частину інформації, яку спочатку планували включити, – наприклад, серію та номер паспорта, дату укладення договору та інші додаткові відомості. Тобто реєстр не стане «вікном» до особистих фінансів громадян. Він міститиме лише базову інформацію, необхідну для виконання вимог фінансового контролю та обміну даними між уповноваженими органами.

Інформація про рух коштів і надалі залишається банківською таємницею та захищена відповідним режимом секретності. Реєстр фіксує лише факт наявності рахунку чи сейфа в конкретній установі – за принципом, який уже діє для відкритих реєстрів нерухомості чи земельного кадастру.

Хто матиме доступ до даних реєстру

Адмініструвати реєстр доручено Міністерству фінансів, а не Державній податковій службі – це свідомий компроміс, оскільки ДПС є стороною податкових спорів і конфлікт інтересів був би очевидним. Доступ до даних надаватиметься лише визначеним законом органам:

• Державна служба фінансового моніторингу;
• АРМА, НАЗК, органи прокуратури;
• НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція;
• СБУ – у межах досудового розслідування та через захищені канали.

Кожен запит до реєстру фіксуватиметься: хто, коли і на якій підставі шукав інформацію. Окрема й важлива деталь: положення про реєстр рахунків і сейфів набудуть чинності лише з моменту вступу України до Європейського Союзу, а не одразу після ухвалення закону.

Як просувається законопроєкт у Верховній Раді

Законопроєкт №14327 та пов’язані з ним документи №14326 і №14328 були зареєстровані у Верховній Раді наприкінці 2025 року. Вони передбачають зміни у сфері фінансового моніторингу та створення нового реєстру рахунків і сейфів.

Спочатку профільний комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики не підтримав першу версію документа та направив її на доопрацювання. Паралельно було зареєстровано альтернативний законопроєкт із пропозиціями посилити незалежність Держфінмоніторингу.

Після доопрацювання комітет підтримав оновлену версію. Одне з найбільш спірних питань – доступ правоохоронних органів до інформації з реєстру рахунків – було запропоновано відкласти до періоду не раніше ніж за шість місяців до вступу України в Європейський Союз.

Прийняття цього пакета законодавчих змін пов’язане з виконанням Україною міжнародних зобов’язань у межах програми Ukraine Facility, а також умов фінансової підтримки від Європейського Союзу та Світового банку.

Що це означає для бізнесу та звичайних людей

Приєднання України до SEPA може суттєво спростити міжнародні платежі. Переваги відчують як звичайні громадяни, так і компанії, які працюють із Європою.

• Українцям, які живуть або працюють за кордоном, буде простіше та дешевше переказувати гроші рідним без зайвих комісій банків-посередників.
• Фрилансери, ІТ-спеціалісти та інші люди, які отримують оплату з-за кордону, зможуть менше витрачати на отримання міжнародних платежів.
• Малий і середній бізнес, що працює з європейськими партнерами, отримає зручніший спосіб розрахунків у євро та зможе зменшити витрати на валютні перекази.

Водночас уже зараз варто перевірити, чи правильно вказаний IBAN ваших рахунків, і стежити за повідомленнями свого банку – після приєднання до SEPA можуть змінитися окремі правила проведення міжнародних платежів.

Аргументи критиків і запобіжники

Критики законопроєкту наголошують на ризиках надмірного фінансового контролю, штрафах для бізнесу та потенційному зловживанні інститутом фінансових «викривачів». Ці застереження враховано частково: коло уповноважених органів закріплено в законі, доступ до реєстру логується, а адміністрування передано регулятору без прямого інтересу в податкових спорах. Водночас остаточний баланс між прозорістю фінансової системи та приватністю громадян залишається предметом подальших правок під час другого читання.

Поширені запитання

Чи означає SEPA перехід України на євро?
Ні. SEPA стосується лише правил проведення безготівкових платежів у євро. Вона не змінює національну валюту України.

Чи матиме держава доступ до всіх грошей на рахунках?
Ні. Дані про залишки коштів і рух грошей за рахунками залишаються захищеними банківською таємницею. SEPA не скасовує правила конфіденційності банківської інформації.

Коли SEPA запрацює для українців?
Точна дата залежить від завершення всіх необхідних процедур, зокрема ухвалення відповідних рішень в Україні та погодження з Європейською платіжною радою. За сприятливих умов приєднання може відбутися протягом найближчих кількох років.

Джерела: Кабінет Міністрів України, картка законопроєкту №14327 на сайті Верховної Ради